Ніч вогню на Житомирській трасі: власний досвід та хроніка подій 28 серпня
Published on HivePostify by @budmo2022 · Sat Aug 29 2026
Бувають вечори, коли звичайне повернення додому перетворюється на межу між «до» та «після». Вчора, 28 серпня, близько дев'ятої вечора я їхав у бік передмістя. Напевно, кожен, хто хоч раз вирушав трасою М-06 у цей час, знає цей особливий стан: коли літнє спекотне повітря поступово змінюється вечірньою прохолодою, у салоні тихо грає музика, а попереду чекає спокійний вихідний. Але того вечора Житомирська траса готувала зовсім інший сценарій, який назавжди вкарбується у пам'ять тисяч людей. Раптово сутінки розірвав спалах такого масштабу, що на секунду здалося, ніби на горизонті зійшло друге сонце. За цим послідував глухий, важкий удар, від якого здригнувся асфальт під колесами мого авто, а ударна хвиля буквально хитнула кузов. Перша думка — чергова ворожа атака, адже повітряна тривога останніми днями практично не стихає. Але те, що відбувалося далі в районі села Мила Бучанського району, виявилося справжнім пеклом на землі. За кілька хвилин небо над трасою охопила гігантська заграва. Вогняна куля піднялася над складськими приміщеннями та логістичними комплексами, а услід за цим почалася безперервна, страхітлива детонація. Чорний, густий дим, який за кілька годин накриє значну частину Києва, піднімався угору величезним стовпом. Джерело
[Відео можна подивитися тут](https://t.me/budmoua/6188)
Бучанський район Київської області (в районі села Мила). Житомирська трасса.
[Подивитися повноформатні фото можна тут](https://t.me/budmoua/6189)
На трасі миттєво виник затор. Поліцейські екіпажі, які прибули за лічені хвилини, діяли рішучо та безкомпромісно: рух автошляхом М-06 з 15-го по 32-й кілометр було повністю перекрито в обох напрямках. Водіїв розвертали, направляючи на вузькі об'їзні дороги через сусідні села. Ситуація ускладнювалася тим, що перші пів години на місце прильоту ворожого безпілотника не могли підійти навіть рятувальники ДСНС та медики — детонація на складах була настільки інтенсивною, що наближення до осередку загрожувало миттєвою загибеллю. Подивитися відео детонації можна тут Стоячи у колоні авто, я спостерігав, як повз нас із сиренами проривалися карети швидкої допомоги та спецтехніка. У повітрі стояв стійкий запах гару, горілої гуми та чогось гостро-хімічного. Сусід по затору — чоловік років п'ятдесяти у потертому піджаку — вийшов із машини, мовчки викурив цигарку за цигаркою і лише тихо сказав: «Там же цивільні склади, там людські домівки зовсім поруч…». І він мав рацію. Вогонь із підприємств швидко перекинувся на приватний сектор села Мила. Дорога, якою щодня тисячі людей їздять на роботу до столиці, перетворилася на зону надзвичайної події. Кадри з густим чорним димом, що розносився передмістям Києва наступного ранку, стали болючим нагадуванням про те, у якій крихкій реальності ми живемо щодня. Джерело Сьогодні вранці, коли з'явилися офіційні дані від обласної військової адміністрації та рятувальних служб, масштаб трагедії остаточно шокував. На жаль, ця атака забрала життя десятків людей — серед загиблих виявився і голова Дмитрівської громади Тарас Дідич, який один із перших кинувся на місце вибуху, аби допомагати людям. Десятки потерпілих, серед яких діти, опинилися в лікарнях із травмами та опіками. Сотні місцевих жителів довелося терміново евакуйовувати просто під гуркіт вибухів. Коли ти бачиш такі події власними очима, а не крізь сухий екран новинної стрічки, мимовільно переосмислюєш багато речей. Ця ніч на Житомирській трасі показує не лише підлість ворога, який цілить у цивільну інфраструктуру та логістику, але й неймовірну самовідданість наших екстрених служб. Рятувальники, які йдуть у стелю вогню, коли навколо ще детонує, медики, які надають допомогу під відкритим небом, і звичайні люди, які пропонують прихисток сусідам, що втратили домівки. Цей вечір 28 серпня назавжди залишить слід на цій ділянці дороги, але він також нагадує нам, наскільки важливо триматися разом, бути уважними до сигналів тривоги та цінувати кожен день життя.
Tags: #hive-165469#ua