Пекло і відплата: як Україна вистояла під вогняним штормом 20 серпня
Published on HivePostify by @budmo2022 · Thu Aug 20 2026
Ця ніч на 20 серпня 2026 року вріжеться в пам'ять кожного з нас, хто був у Києві чи області, як один із найтяжчих іспитів на витривалість. Коли прокидаєшся від того, що повітря буквально тремтить від вибухів, а за вікном небо спалахує від роботи ППО, важко зберігати спокій. Але те, що відбулося цієї ночі, вийшло за межі звичного терору — ворог намагався не просто налякати, він намагався випалити все на своєму шляху, випустивши по нас комбінований арсенал, який, здавалося, мав би стерти місто з лиця землі. Минулої ночі Росія здійснила атаку, що нагадує справжній вогняний шторм: близько 66 ракет різних типів та майже 70 ударних безпілотників одночасно розривали наше небо.
Мені важко підібрати слова, щоб описати той біль, який відчуваєш, коли дізнаєшся про реальні наслідки. Солом'янський, Святошинський, Дарницький райони Києва перетворилися на зони бойових дій. У Солом'янському районі 9-поверховий будинок зустрівся з уламками ракети, і два його верхні поверхи просто перестали існувати. Вісім життів обірвалося там, у власних оселях. А потім ці кадри: понівечена дитяча лікарня, де повибивало вікна на всіх поверхах, зруйновані приміщення дитячого садка, який готувався до свята знань... Невже вони думали, що це нас зламає? Понад 38 тисяч людей, серед яких тисячі дітлахів, усю ніч провели на станціях метро, де замість затишного ліжка — холодна плитка і страх за майбутнє. Загалом по Києву та області ми втратили 16 людей, і десятки поранених досі оговтуються від шоку. П'ятниця оголошена Днем жалоби, але чи можна виміряти глибину цієї жалоби лише одним днем?
[Відео можна подивитися тут](https://t.me/budmoua/6066)
Ще один кадр біля пошкодженої будівлі:
[Відео можна подивитися тут](https://t.me/budmoua/6067?t=43)
Але війна не обмежилася лише столицею. Південь Одещини також здригнувся — ворог гатив безпілотниками по прикордонному пункту з Молдовою, пошкодив ресторан, залишив без світла понад 13 тисяч абонентів. Один із дронів навіть зухвало порушив простір Молдови, демонструючи, що для них не існує жодних кордонів чи правил. Це був масований удар по самій концепції безпеки в нашому регіоні.
Також, удар був нанесений по Слав'янську:
[Відео наслідків](https://t.me/budmoua/6068?single)
Проте, як кажуть у нас, кожен удар має свою ціну, і ворог її отримав. Ранок приніс новини, від яких стає хоча б трохи легше на душі. Поки ми рахували збитки, українські безпілотники F-1 продемонстрували, що таке справжня відплата. У Нижньокамську, що в Татарстані, здригнувся величезний нафтопереробний комплекс «ТАНЕКО» — об'єкт, який переробляє 16 мільйонів тонн нафти на рік. Повідомляють про загибель дванадцятьох росіян на об'єкті, і це лише початок. Одночасно з цим палали термінал «Таманьгазнефть» та підстанція «Тамань», а небо над Москвою, за словами самого Собяніна, борознили близько 250 безпілотників. Мабуть, вперше за довгий час у них теж не було спокійної ночі. Сидячи зараз і аналізуючи ці події, я розумію одне: нас намагают��ся знищити технологічно, психологічно і фізично, але замість того, щоб впасти, ми стаємо холоднішими і точнішими у своїй відповіді. Так, ціна жахлива, серце розривається від втрат, але я бачу, як кияни, попри втому і горе, збирають уламки, допомагають сусідам і готуються до нових буднів. Ми не збираємося тікати, ми не збираємося просити прощення за те, що хочемо жити на своїй землі. Ми просто вистоїмо, як робили це сотні разів до цього. А ви як тримаєтеся після такої ночі? Що дає вам сили рухатися далі, коли новини перетворюються на суцільну хроніку болю?
Tags: #hive-165469#ua