Незламна сіль, огірочки і закони виживання.
Published on HivePostify by @nadin-zakrevska · Fri Sep 04 2026
Привіт усім. Сьогодні хочу написати дещо про інше. Про заготівлю ферментованих продуктів. А саме: квашені огірки, помідори, кабачки. Сьогодні я дізналася від кондитерки Інни, що колись навіть буряк заквашували, і вона обов'язково знайде мені мамин запис і надішле, як це зробити. А як же ж, холодильників раніше не було. Наші предки засолювали усе, що піддавалося. Тому сіль була як золото, бо вона продовжувала термін придатності багатьох продуктів, м'яса, риби, сала, овочів. Моя бабуся заквашувала капусту у велику дерев'яну бочку, і потім ми їли багато страв із нею. Особливо пам'ятаю бабусин капусняк і тушену з м’ясом капусту. А взагалі я люблю квашену капусту як самостійну страву без термічної обробки. Як часто буває, я потрапляю в різні розмови про життя, людей, дітей, політику. Як сказав хтось відомий, усі розмови врешті закінчуються на Гітлері.
— Ця зима буде дуже тяжкою, набагато важчою ніж минула, запасайтеся всім, — чую від однієї співрозмовниці. — Та коли зима в Україні була легкою? Щороку одне й те саме. Найважча зима, світла не буде, тепла не буде, продукти дорожчають, — відповідає інша. — Схоже на український характер: чим важче, тим сильнішою нацією ми стаємо, — відповідаю я. Після цього я подумала: а що якщо я куплю трохи огірків, помідорів, потім ще капусти трохи? В мене навіть ще залишилося трішки артемівської солі з Бахмута. Отаке воно життя. Знову повертаємося до наших предків, які жили без світла.
А вже потім я вела діалог зі старшим чоловіком. Я розповіла, що пішла в магазин купити пачку борошна, бо вдома закінчується, та й хай буде. За мною на касі стала жінка одразу з п'ятьма пачками борошна. Я відчула, ніби роблю щось не так. А може, й справді склади згоріли і потім нічого не буде? Або навпаки — можна подумати, що великі компанії, боячись «прильотів», таким маркетинговим кроком хочуть, щоб люди розкупили якнайбільше, можливо, навіть створюючи штучний ажіотаж. Той чоловік аж рота відкрив: оце так ідея! Але може, з боку великих мереж це хороший варіант швидко розпродати велику партію товару, щоб спорожнити склади до того, як вони згорять? А для людей? Я думала, що вже минули ті часи, коли купують стратегічні продукти про запас: мило, сірники, сіль. Чи ні?
Ситуація насправді складна. Але з іншого боку: якщо і справді не буде якихось продуктів, то їх привезуть із закордону. А що? Це також варіант. Незважаючи на всі сумні прогнози, ми звикли справлятися з труднощами й проходити складні шляхи. А мій Максим узагалі каже: якщо ти щось загубив, то не шукай, а ЗНАЙДИ. Тож ми обов'язково все знайдемо — і спокій, і тепло, і приводи для радості. Навіть якщо доведеться почати з банки квашених хрумких огірків завдяки тій самій особливій солі з Бахмута.
Tags: #hive-165469#ua#thoughts#ecency#freewrite#food#life#family